Лихоманка денге та важка форма денге

Ключові факти

• Денге — це вірусна інфекція, яка передається людині через укуси інфікованих комарів.

• About half of the world's population is now at risk of dengue with an estimated 100–400 million infections occurring each year.

• Денге зустрічається в тропічному та субтропічному кліматі по всьому світу, переважно в міських і напівміських районах.

• Хоча багато інфекцій лихоманки денге протікають безсимптомно або спричиняють легке захворювання, інколи вірус може спричинити більш серйозні випадки та навіть смерть.

• Профілактика та контроль лихоманки денге залежать від боротьби з переносником. Спеціального лікування лихоманки денге/важкої форми лихоманки денге не існує, а раннє виявлення та доступ до належної медичної допомоги значно знижують рівень смертності від важкої лихоманки денге.

Огляд

Денге (лихоманка зламаних кісток) — це вірусна інфекція, яка передається від комарів людям. Частіше зустрічається в тропічному і субтропічному кліматі.

Most people who get dengue will not have symptoms. But for those who do, the most common symptoms are high fever, headache, body aches, nausea, and rash. Most will get better in 1–2 weeks. Some people develop severe dengue and need care in a hospital. 

У важких випадках лихоманка денге може бути летальною.  

Ви можете знизити ризик лихоманки денге, уникаючи укусів комарів, особливо вдень.

Денге лікують знеболювальними, оскільки наразі немає спеціального лікування.

Симптоми

Most people with dengue have mild or no symptoms and will get better in 1–2 weeks. Rarely, dengue can be severe and lead to death.  

If symptoms occur, they usually begin 4–10 days after infection and last for 2–7 days. Symptoms may include:

• high fever (40°C/104°F)

• сильний головний біль

• біль за очима

• болі в м'язах і суглобах

• нудота

• блювота

• опухлі залози

•  

Особи, інфіковані вдруге, мають більший ризик важкої форми лихоманки денге.

Сильні симптоми лихоманки денге часто з’являються після зникнення лихоманки:

• сильний біль у животі

• постійна блювота

• прискорене дихання

• кровоточивість ясен або носа 

• втома

• непосидючість

• кров у блювотних масах або калі

• сильна спрага

• бліда і холодна шкіра

• відчуття слабкості.

Людям з такими важкими симптомами слід негайно надати допомогу. 

Після одужання люди, які перенесли денге, можуть відчувати втому протягом кількох тижнів.

Діагностика та лікування

Немає спеціального лікування лихоманки денге. Основна увага приділяється лікуванню симптомів болю. Більшість випадків лихоманки денге можна лікувати вдома за допомогою знеболюючих.

Ацетамінофен (парацетамол) часто використовується для контролю болю. Уникайте нестероїдних протизапальних препаратів, таких як ібупрофен і аспірин, оскільки вони можуть збільшити ризик кровотечі.

Людям із важким перебігом лихоманки денге часто потрібна госпіталізація.

Глобальний тягар

The incidence of dengue has grown dramatically around the world in recent decades, with cases reported to WHO increasing from 505 430 cases in 2000 to 5.2 million in 2019. A vast majority of cases are asymptomatic or mild and self-managed, and hence the actual numbers of dengue cases are under-reported. Many cases are also misdiagnosed as other febrile illnesses (1). 

Найбільша кількість випадків лихоманки денге була зареєстрована в 2023 році, вразивши понад 80 країн у всіх регіонах ВООЗ. З початку 2023 року триваюча передача в поєднанні з неочікуваним сплеском випадків лихоманки денге призвела до історичного максимуму в понад 6,5 мільйонів випадків і понад 7300 смертей, пов’язаних із лихоманкою денге.

Кілька факторів пов’язані зі збільшенням ризику поширення епідемії денге: зміна розподілу переносників (головним чином Aedes aegypti і Aedes albopictus mosquitoes), especially in previously dengue naïve countries; the consequences of El Niño phenomena in 2023 and climate change leading to increasing temperatures and high rainfall and humidity; fragile health systems in the midst of the COVID-19 pandemic; and political and financial instabilities in countries facing complex humanitarian crises and high population movements.

One modelling estimate indicates 390 million dengue virus infections per year of which 96 million manifest clinically (2). Another study on the prevalence of dengue estimates that 3.9 billion people are at risk of infection with dengue viruses (3).

Нині це захворювання є ендемічним у більш ніж 100 країнах ВООЗ у регіонах Африки, Америки, Східного Середземномор’я, Південно-Східної Азії та Західної частини Тихого океану. Найбільше постраждали регіони Америки, Південно-Східної Азії та Західної частини Тихого океану, причому на Азію припадає близько 70% світового тягаря захворювань.

Денге поширюється на нові території Європи, Східного Середземномор’я та Південної Америки.

The largest number of dengue cases reported was in 2023. The WHO Region of the Americas reported 4.5 million cases, with 2300 deaths. A high number of cases were reported in Asia: Bangladesh (321 000), Malaysia (111 400), Thailand (150 000), and Viet Nam (369 000).

Спосіб передавання

Передача через укус комара

Вірус денге передається людині через укуси інфікованих самок комарів, переважно Aedes aegypti комар. Інші види в межах Aedes роду також можуть діяти як вектори, але їхній внесок зазвичай вторинний Aedes aegypti. Однак у 2023 році сплеск місцевої передачі лихоманки денге через Aedes albopictus (тигровий комар) помічено в Європі.

After feeding on a infected person, the virus replicates in the mosquito midgut before disseminating to secondary tissues, including the salivary glands. The time it takes from ingesting the virus to actual transmission to a new host is termed the extrinsic incubation period (EIP). The EIP takes about 8–12 days when the ambient temperature is between 25–28°C. Variations in the extrinsic incubation period are not only influenced by ambient temperature; several factors such as the magnitude of daily temperature fluctuations, virus genotype, and initial viral concentration також може змінити час, потрібний комару для передачі вірусу. Після інфікування комар може переносити вірус протягом усього життя.

Передача від людини до комара

Комарі можуть заразитися від людей, які страждають вірусом денге. Це може бути людина, у якої є симптоматична інфекція лихоманки денге, людина, у якої ще не було симптомів інфекції (вона передсимптомна), а також особа, яка не має ознак хвороби (вона безсимптомна).

Передача від людини до комара може відбутися за 2 дні до того, як у людини з’являться симптоми хвороби, і до 2 днів після того, як лихоманка зникне.

The risk of mosquito infection is positively associated with high viremia and high fever in the patient; conversely, high levels of DENV-specific antibodies are associated with a decreased risk of mosquito infection. Most people are viremic for about 4–5 days, but viremia can last as long as 12 days.

Передача від матері

Основним способом передачі вірусу денге між людьми є комарі-переносники. Однак є дані про можливість передачі від матері (від вагітної матері до дитини). У той же час рівень вертикальної передачі здається низьким, причому ризик вертикальної передачі, очевидно, пов’язаний із часом зараження денге під час вагітності. Якщо вагітна мати має інфекцію денге, діти можуть страждати від передчасних пологів, низької ваги при народженні та дистресу плода.

Інші режими передачі

Були зареєстровані рідкісні випадки передачі через продукти крові, донорство органів і переливання. Подібним чином була зареєстрована трансоваріальна передача вірусу від комарів. 

Фактори ризику

Попередня інфекція DENV підвищує ризик розвитку важкої форми денге.

Урбанізація (особливо незапланована) пов’язана з передачею лихоманки денге через численні соціальні та екологічні фактори: щільність населення, мобільність людей, доступ до надійного джерела води, практика зберігання води тощо.

Community risks to dengue also depend on a population’s knowledge, attitude and practice towards dengue, as the exposure is closely related to behaviours such as water storage, plant keeping, and self-protection against mosquito bites.  Routine vector surveillance and control activities engaging community greatly enhances a community’s resilience. 

Переносники можуть адаптуватися до нових умов і клімату. Взаємодія між вірусом денге, хазяїном і навколишнім середовищем є динамічною. Отже, ризики захворювання можуть змінюватися та змінюватися зі зміною клімату в тропічних і субтропічних областях у поєднанні з посиленням урбанізації та переміщенням населення.

Профілактика та боротьба

Комарі, які поширюють денге, активні вдень. 

Знизьте ризик зараження денге, захистивши себе від укусів комарів, використовуючи: 

• одяг, який максимально закриває ваше тіло;

• москітні сітки, якщо спите вдень, в ідеалі сітки, розпорошені репелентами для комах;

• віконні сітки;

• репеленти від комарів (містять DEET, Picaridin або IR3535); і

• змійовики та випарники.

Запобігти розмноженню комарів можна:

• запобігання доступу комарів до місць існування, де відкладаються яйця, шляхом управління та модифікації навколишнього середовища;

• належна утилізація твердих відходів і видалення штучних місць існування, які можуть утримувати воду;

• щотижня накривати, спорожняти та очищати ємності для зберігання побутової води;

• застосування відповідних інсектицидів до зовнішніх контейнерів для зберігання води.

If you get dengue, it’s important to:

• відпочинок;

• пити багато рідини;

• використовувати ацетамінофен (парацетамол) від болю;

• уникайте нестероїдних протизапальних препаратів, таких як ібупрофен і аспірин; і

• слідкуйте за серйозними симптомами та якнайшвидше зверніться до лікаря, якщо ви помітите їх.

Наразі одна вакцина (QDenga) була схвалена та ліцензована в деяких країнах. Однак це рекомендовано лише для вікової групи від 6 до 16 років у налаштуваннях високої передачі. Кілька додаткових вакцин знаходяться на стадії оцінки.

відповідь ВООЗ

ВООЗ реагує на лихоманку денге такими способами:

• підтримує країни у підтвердженні спалахів за допомогою спільної мережі лабораторій;

• надає технічну підтримку та вказівки країнам щодо ефективного управління спалахами денге;

• підтримує країни в удосконаленні їхніх систем звітності та фіксації справжнього тягаря хвороби;

• проводить тренінги з клінічного ведення, діагностики та боротьби з переносниками на національному та регіональному рівнях разом із деякими центрами, які співпрацюють;

• формулює засновані на фактах стратегії та політику;

• support countries in the development of dengue prevention and control strategies and adopting the Global Vector Control Response (2017–2030) and the Global Arbovirus Initiative (2022–2025).

• розглядає та рекомендує розробку нових засобів, включаючи інсектицидні продукти та технології застосування;

• збирає офіційні записи лихоманки денге та важкої форми лихоманки денге з понад 100 держав-членів; і

• публікує вказівки та посібники з нагляду, ведення випадків, діагностики, профілактики та контролю лихоманки денге для держав-членів.

Список літератури

1. Waggoner, JJ та ін., Вірусемія та клінічні прояви у нікарагуанських пацієнтів, інфікованих Wi1. Waggoner, JJ та ін., Вірусемія та клінічні прояви у пацієнтів Нікарагуа, інфікованих вірусом Зіка, вірусом Чикунгунья та вірусом денге. Клінічні інфекційні хвороби, 2016. 63(12): с. 1584-1590 роки.

2. Бхатт С. та ін. Глобальне поширення та тягар денге. природа, 2013. 496(7446): p. 504–507.

3. Брейді, О. Дж. та ін., Уточнення глобальних просторових обмежень передачі вірусу денге шляхом консенсусу на основі фактичних даних. PLOS Забуті тропічні хвороби, 2012. 6(8): с. e1760.